Мої домашні обовязки
Мої батьки дуже зайняті люди: батько працює інженером-конструктором в науково-дослідному інституті, а мама - коректор у видавництві. Працюють вони весь тиждень з ранку до вечора, а ми з сестрою Оленкою після школи хазяйнуємо вдома.
Були такі часи, коли нічого робити не хотілося, але це було давно. Зараз ми подорослішали і зрозуміли, що можна розділити обовязки так, щоб ніхто не ображався. Ось, наприклад, приготування їжі. Готувати я люблю, може, навіть після закінчення школи піду вчитися на кухаря. Оленка вміє готувати, але не дуже любить цю справу, от ми й домовилися: я готую, вона миє посуд. Або навпаки, якщо їй захочеться щось приготувати. Ну, а продукти купуємо ми з нею разом, бо досить часто буває потреба порадитися, та й сумки нести вдвох легше й веселіше.
Прибирання квартири - також наш обовязок. Ми давно розділили "зони відповідальності" - спочатку кожен прибирає свою кімнату, потім разом наводимо порядок та чистоту у вітальні, а після цього Оленка миє кухню та ванну кімнату, а мені дістаються передпокій та туалетна кімната.
Ще одна важлива чоловіча справа - виносити сміття та слідкувати за чистотою відра - це моя робота, і я виконую її без нагадувань, а Оленка має додаткове навантаження - доглядати рослини на кухні. Чомусь ця робота їй не дуже подобається - мабуть, вона боїться передозувати добрива або занадто залити квіти. Нічого, хай звикає до відповідальності, їй уже десять років - майже доросла. Мама купила Оленці червону маленьку лійку та блакитне відерце для відстоювання води, бо не можна ж поливати рослини холодною водопровідною водою. Я допоміг сестричці зробити кілька паличок для рихлення ґрунту у горщиках - гадаю, тепер їй приємніше доглядати наш маленький садок. Татко інколи жартує: "Коли, Олено, пригощатимеш нас бананами?". Жарти жартами, а кімнатні помідори вже потроху квітнуть, отже, надія на урожай є. А пару тижнів тому мама порадила нам з Оленкою посіяти в ящичок насіння петрушки. Зараз воно вже почало сходити - дуже красиво, кучерявий смарагдовий килимок росте у ящичку. Довелося мамі купувати Оленці ще й маленький обприскувач - робити дощик для нашої петрушки. Ми сподіваємося колись скуштувати ароматної зелені, якщо Тася дозволить, звичайно. Тася - це наша блакитна папужка. Тільки-но зелений килимок зявився, Тася усе зрозуміла - вранці мерщій летить до кухні та дзьобає потихеньку травичку. До речі, прибирати у Тасиній клітці - обовязок Оленки, це вона робить спритно і з задоволенням. Улаштувала для пташки різні атракціони, поставила маленький басейн для купання, дзеркальце підвісила.
Є у нас ще один член сімї - абрикосовий пудель Кузя, от за ним вже я доглядаю. По-перше, тому що я старший, а по-друге, Кузя не дуже слухає жінок, від Оленки навіть втекти може, лови його потім, а я його дресирую без проблем. Але основне моє завдання - вигуляти Кузю двічі або тричі за день, нагодувати вранці та ввечері і взагалі, слідкувати, щоб йому було добре. Довелося навчитися навіть варити вівсяну кашу та терти моркву на тертушці, бо вівсянка дає собаці дуже красивий блиск шерсті, а морква - це вітаміни та мінерали. І коли сусіди, які вигулюють своїх собак, запитують мене, що це я роблю, що мій собака такий здоровий та веселий, - це я сприймаю як комплімент.
Ось, здається, і всі наші домашні обовязки. Та ні, забув ще про одну справу - щочетверга я йду купувати газети: одну для татка, одну для мами, та ще одну, дитячу - нам з Оленкою. Це, мабуть, один з найприємніших обовязків, бо дуже вже подобається нам розгадувати різні задачки, кросворди, шаради й головоломки. Тато хвалить нас: "Ну й діти! І працьовиті, і розумні!" А мама завжди відповідає: "Обережно - перехвалиш!". А нам із сестричкою все одно приємно. ТИПО ТАКОГО
Если ответ по предмету Английский язык отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы