Повiдомлення про велику вiдчизняну вiйну

56 років країну осяває світло перемоги Великої Вітчизняної війни. Нелегкою ціною дісталася вона. 1418 днів йшла наша батьківщина дорогами найтяжких з воєн , щоб врятувати все людство від фашизму.


Ми не бачили війни , але ми знаємо про неї. Ми повинні памятати , якою ціною було завойовано щастя . Ми не повинні забувати про тих 5 -ти дівчатках з повісті Бориса Васильєва " А зорі тут тихі" , які пішли захищати свою батьківщину. Хіба їм носити чоловічі чоботи і гімнастерки , хіба їм тримати в руках автомати ? Звичайно ні . Але вони пішли назустріч фашистським шибеникам . Вони не злякалися і не розгубилися , ціною свого життя вони виконали свій обовязок перед батьківщиною .


Особливо захоплює мене подвиг Жені Комельковой . Руда красуня тричі рятує групу. Перший раз - у сцені у протоки . Вдруге врятувала від смерті старшину , коли на нього насів німець. У третій - прийняла вогонь на себе , ведучи від пораненої Осяниной німців. Комелькова пожертвувала собою заради інших.


Безсмертний подвиг і тих солдатів , які захищали Сталінград . Про цих героїв розповідає Юрій Бондарєв у романі " Гарячий сніг". Розуміючи , який значення має Сталінград для нашої країни , генерал Бессонов віддає наказ: " Стояти , і про смерть забути! Битися до останнього патрона , до останньої краплі крові! " І солдати виконали наказ. У живих залишилися тільки чотири артилериста і два кулеметника . Безсонов , обходячи позиції після бою , плакав соромлячись своїх сліз , плакав від того , що його солдати вистояли , перемогли , не пустили фашистські танки в Сталінград , від того , що вони виконали його наказ , хоча і загинули самі.


Бій було жахливе , горіло все: і танки і люди. Здавалося навіть, що горить сніг . Солдати гинули , прекрасно розуміючи , що вони віддають свої життя в імя щастя , в імя свободи , в імя чистого неба і ясного сонця , в імя майбутніх щасливих поколінь.


Так, вони вчинили подвиг , вони вмирали , але не здавалися . Свідомість свого боргу перед Батьківщиною заглушало і почуття страху , і біль , і думки про смерть. Значить, не беззвітне це дія - подвиг , а переконаність у правоті і велич справи, за яку людина свідомо віддає своє життя.


Тисячі людей не пощадили себе , віддаючи своє життя за праве діло . Тому з величезним захоплення читаєш рядки з листа Маселбека , героя повісті Ч. Айтматова " Материнське поле ": " Ми не випросили собі війну , і не ми її затіяли , це величезна біда для всіх нас , всіх людей. І ми повинні проливати свою кров , віддавати свої життя , щоб розтрощити , щоб знищити це чудовисько . Якщо ми це не зробимо , то негідні будемо імені людини . Через годину я йду виконувати завдання Батьківщини . Навряд чи я повернуся живим. я йду заради народу , заради перемоги , заради всього прекрасного , що є в Людині " .


Ось такі люди перемогли фашизм. Їх подвиг безсмертний , так як житиме у віках.

Если ответ по предмету Другие предметы отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.