Людини своеї доби відповідав франкськийграф Роланд. Скоріше, він сам і був цим ідеалом.
По-перше, він виконував свої обовязкиперед сюзереном і був вірним васалом. Через те він охоче виконує смертельно небезпечнезавдання тримати оборону у Ронсенвальській ущелині. Тим паче, що це відповідаєдругій головній чесноті ідеального лицаря - бути відважним воїном на турнірі ісправжній війні. До того ж тут була війна "за християнську віру" з"безбожними" маврами. Хоча сам Христос, мабуть, не впізнав би своговчення в тому, у що вірив звитяжний граф.
Як кожний лицар, Роланд поважає свою зброю.Його меч і його сигнальний ріг мають власні імена, як найближчі друзі. І додрузів ставиться так, як до зброї. Бо ж і від них залежить виконання воїнськогокодексу.
Але Роланд відважний до нестями. Йогопочуття особистої честі переходить у сваволю. Він не хоче ані з ким ділитиславу. Через те гине сам і губить тисячі франків. Бо що життя лицаря, як негонитва за славою? Тому його розуміють і підтримують інші герої битви. Кузен,наприклад, стримує його, коли Роланд збирається сурмити у свій ріг Оліфант: всеодно, Карл не встигне, а хоробрі повинні вмерти без жалю.
Та сам граф гірко карається, колинаприкінці битви розуміє, що загинули 12 перів Франції, друг і родич Олівє. Іце незважаючи на те, що сарацини тікають, залишивши поле битви за Роландом.
Бо, зрештою, найбільше почуття, яке живе удуші лицаря, - це патріотизм, вірне служіння Франції та її королю. СлаваРоланда - слава Франції, ганьба Роланда - ганьба батьківщини. Честь лицарясвята, бо то є честь його вітчизни. Ось що головне для ідеалу лицарясередньовічної доби.
Если ответ по предмету Литература отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.