Цитатна характеристика Юрка та Тосі " Сімя дикої качки "

                                                                                                                         ЮРКО«Вінрадів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні наматір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «... Юркові хотілося не йти, абігти, не мовчати, а співати» • «Він демонстративно відвернувся, не бажаючивступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, алескоро та увага стала йому надокучати й заважати» • «Це я набрехав, щобпобачити, чи ти розумна... » • «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохине схвилював Юрка» • «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватимесвоїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував» • «Про себеЮрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися знею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася» • «Післятого Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймалийого до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з нимизнатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, щодуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого непочуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота». • «А поки їхав умашині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І,переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...» 3.1.2.Орієнтовний планхарактеристики образу Юрка. 1) Юрко — міськийхлопець. 2) Риси характеру героя: а) брехливий і жорстокий; б) грубий уставленні до Тосі; В) байдужий до страждань качки-матері та її дітей; г)хвалькуватий та підступний. 3) Юрко — уособлення людської жорстокості.                                                                                                                   ТОСЯ«Вона,відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама булане рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...» •«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себеніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якбизловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились». • «Вона зпершого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в йоготоваристві, не спускала з нього очей». • «Випусти... бо вони повмирають безводи». • «У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коливони вийшли з лісу й через городи йшли до хати». • «Вона хотіла податися разоміз Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадалобачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світлойого знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з йогорозповідей». • «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, яксонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, алевсі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче ажзеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотілапідслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, небажала повідати своїх думок».

Если ответ по предмету Литература отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.