Твір на тему"Майбутнє в оповідання "Усмішка"

Письменник досягає цього різними художнімизнахідками. Так, в усмішці «Ох, і лікували нас він, змальовуючи бабуПалажку, яка «значно професоріша від самого професора», її методилікування, виділяє композиційно в окремі частини медичну спеціалізаціюжінки, що стоїть на варті охорони здоров’я сільського населення:хірургічні хвороби, хвороби на очах, зубний біль, жіночі хвороби.Усмішка «Газета – дуже велике діло» має іншу особливість. Вонапочинається такими рядками: «Я тут не натякатиму про те, що таке газета.Усі знають, шо це діло дуже велике й дуже поважне. Недарма ж її(газету) звуть шостою державою. Я тільки розкажу, як треба користуватисьгазетою, щоб вона справді йшла до діла…» Такий серйозний початокусмішки контрастує з подальшою оповіддю, власне, це доведення думки відпротилежного. Йдеться про сільського трудівника, отож, корисність газетив його господарст стверджується детально, послідовно і теж за певнимирубриками (як і у творі «Ох, і лікували нас…»), наприклад: жнива,молочарство, пасічництво.. Але найпотрібніша газета в справі вихованнядітей. Цим власним відкриттям гуморист щиро ділиться з читачем: «…дітейодною’ газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну додругої, як зшиток. І от як не слухає Ванько, берете той зшиток та йогопо голові:- Не слухаєш, сукин ти сину! А для чого я газету передплачую?! іТа р-р-раз! р-р-раз!І дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і Богу молиться…»Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує:«Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» Чи непарадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівських усмішок підмітивсаму природу сміху, гумору, що часто виростає з контрасту, зокремавеселого і сумного. Така й іворча натура гумориста: пильно підмічати вжитті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потімшукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливопокепкувати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину,щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я! СамОстап Вишня щиро зізнається: «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявсябез любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моємусміхові завжди бачив народ…» найвищий гонорар для гумориста – веселийблиск в очах народу. У щоденнику «Думи мої, думи…» письменник міркує, щож є основою праці літератора, і переконливо стверджує: талант ічесність. Чесність – значить правдивість, неможливість спекулятивнихтем, оцінок, творчості за вказівкою зверху («Чево ізволіте? Ямб? Наскільки порцій?!» – кредо прикажчика в літературі).

Если ответ по предмету Литература отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.