Опубликовано 03.01.2018 по предмету Литература от Гость

Твір на тему Образ Андрія Соколова - втілення трагедії всього народу під час другої світової війни помогите очень много балов даю

Ответ оставил Гость

Розповідь М. Шолохова «Доля людини» - це розповідь про просту людинуна війні. Російська людина винесла усі жахи війни і ціною особистихвтрат завоював перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі рисиросійської вдачі, завдяки силі якого була отримана перемога у ВеликійВітчизняній війні, М. Шолохов утілив в головному героєві розповіді -Андрії Соколові. Це такі риси, як стійкість, терпіння, скромність,почуття людської гідності.На початку розповіді автор спокійно оповідає про прикмети першоїпіслявоєнної весни, він як би готує нас до зустрічі з головним героєм,Андрієм Соколовим, очі якого «немов присипані попелом, наповненіневідбутною смертною тугою». Шолоховский герой згадує про минулестримано, стомлено, перед сповіддю він «згорбився», поклав на колінавеликі, темні руки. Усе це дає нам відчути, наскільки трагічна доля цієїлюдини.Перед нами проходить життя звичайної людини, російського солдатаАндрія Соколова. Він з дитинства дізнався, почому «фунт лиха», бився вГромадянську війну. Скромний трудівник, батько сімейства, він бувпо-своєму щасливий. Війна поламала життя цієї людини, відірвала його відбудинку, від сімї. Андрій Соколов йде на фронт. З початку війни, вперші ж її місяці він був двічі поранений, контужений. Але найстрашнішечекало героя попереду - він потрапляє у фашистський полон.Героєві довелося випробувати нелюдські муки, тяготи, терзання. Двароки Андрій Соколов стійко переносив жахи фашистського полону. Віннамагається бігти, але невдало, розправляється з боягузом, зрадником,який готовий, рятуючи свою шкуру, видати командира. З великою наочністюпочуття власної гідності, величезна сила духу і витримка розкрилися вморальному поєдинку Соколова з комендантом концтабору. Змучений,виснажений, знесилений, вязень готовий зустріти смерть з такою мужністюі витримкою, що це вражає фашиста, що навіть втратив людське обличчя.Андрію все ж вдається бігти, і він знову стає солдатом. Не раз смертьдивилася йому в очі, але він до кінця залишався людиною. Та все жнайсерйозніші випробування припали на долю героя, коли він повернувсядодому. Що вийшов з війни переможцем, Андрій Соколов втратив усе, що унього було в житті. На місці, де стояв будинок, побудований його руками,темніла воронка від німецької авіабомби… Загинули усі члени його сімї.Він говорить своєму випадковому співрозмовникові: «Інший Раз не спишвночі, дивишся в темряву порожніми очима і думаєш: »За що ж ти, життя,мене так покалічила«? Немає мені відповіді ні в темряві, ні при ясномусонечку…»Після усього, що пережила ця людина, він, здавалося б, повинен бувозлобитися, зробитися жорстоким. Проте життя не змогло зломити АндріяСоколова, вона поранила, але не убила в нім живу душу. Усю теплоту своєїдуші герой віддає усиновленому їм сироті Ванюше, хлопченяті з«світлими, як небушко, очима». І те, що він усиновляє Ваню, підтверджуєморальну силу Андрія Соколова, що зуміло після стількох втрат початижиття спочатку. Ця людина перемагає горе, продовжує жити. «І хотілося бдумати, - пише Шолохов, - що ця російська людина, людина непохитноїволі, витримає, і біля батьківського плеча виросте той, який,подорослішавши, зможе усе витримати, усе здолати на своєму шляху, якщодо цього покличе його Батьківщина».Розповідь Михайла Шолохова «Доля людини» проникнуть глибокою, світлою вірою в людину, в його моральну силу.Назва розповіді символічна: це не просто доля солдата АндріяСоколова, а розповідь про долю російської людини, простого солдата, щовиніс на собі усі тяготи війни.Письменник показує, якою величезною ціною була завойована перемога уВеликій Вітчизняній війні і хто був справжнім героєм цієї війни. ОбразАндрія Соколова вселяє в нас глибоку віру в моральну силу російськоїлюдини.