Квітень, як дивно і прекрасно знати, що ти справді існуєш!.. Я завжди буду любити саме твою пору. Ти не схожий на свого брата Березня, за часів якого земля завжди вогка і склизька, а в тімя мало не ціляться бурульки. Ти не схожий також на брата Травня, який присмалює вже досить пекучим сонцем і розсипає по схилах смарагдову мяку траву, в яку так і хочеться скочити, проте кропива печеться. Тепер, коли я знаю тебе в обличчя (хоча й тільки зі сторінок книги), ти ввижаєшся мені у багатому вінку на золотавих кучерях. Зараз, коли усе до болю біле від снігу, я сумую за тобою, теплим і радісним. Мені завше здавалося, що ти пахнеш сонячним промінням та свіжими, незайманими квітами.Знаєш, я досі лелію мрію колись зайти до лісу у хуртовину і побачити тоненький проліск під грудами снігу...Я чекаю на тебе. Повертайся якомога скоріше.
казка "12 місяців"
Если ответ по предмету Литература отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы