Селянськеповстання 1768 року на Україні відомепід назвою Коліївщина.Термін “коліївщина” був вимудруванийне самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово“жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чиножем).
Нападгайдамаків на Умань згадується в 1737 році. Тоді вони захопили і пограбувалимісто. Наступні набіги гайдамаків на Умань супроводжувалися жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254].Згодомгайдамаками назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання –“гайдамаччиною”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”.
ЗдобувшиУмань, повстанці готувалися до поширення повстання. Залізняк розсилав по Правобережжю універсали, в якихзакликав до продовження боротьби. Ось, наприклад, в одному з них говорилосьтаке: “Кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоропобачитесь. Дасть Бог перемогу і будете вільними” [2; 374].В таємницяхцарської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 роцібув зацікавлений відібрати у Польщі українські землі. Тож необхідно булодопомогти братам по вірі визволити Україну і підняти український народ протишляхти. Коли загарбників проженуть, тоді борців за волю України прийме цариця.
Отже, огляд історіографічних джерел прогайдамаччину дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську,російську та українську. Українська історіографія (М.Максимович, В.Антонович,М.Костомаров, М.Грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух,тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон і забуття. Висвітлення гайдамаччини в польській таросійській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувалополітику загарбників.
Если ответ по предмету Українська література отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.