Василь Дмитрович Герасим’юк народився 1956 року вмісті Караганда (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж рокуповернулася у рідні Карпати. Закінчивши філологічний факультетКиївського університету імені Т. Г. Шевченка, працює на видавничійроботі. 1972 року у журналах «Дніпро» і «Ранок» з’явилися перші поетичніпублікації Герасим’юка. Дебютна книжка поезій побачила світ десятьроків по тому у видавництві «Молодь» («Смереки», 1982). Наступні збірки:«Потоки» (1986), «Космацький узір» (1989), «Діти трепети» (1991),«Осінні пси Карпат» (1998), «Серпень за старим стилем» (2000). ВасильГерасим’юк — досить оригінальний поет, представник постмодернізму. Йогохудожній палітрі притаманні умовно-асоціативні форми, використанняміфологічної поетики, постійний інтерес до складних порухів духовногожиття людини. Загальнолюдське і національне органічно поєднується упоезії митця.«Я виріс під розпач трембіт», — пише Герасим’юк, згадуючи нелегке життя свого народу.Особливо відчутні національні мотиви у поезії «Жива ватра». Живийвогонь, що не згасає в душі народу, честь якого топтали й розпинали,намагалися викоренити повністю національну свідомість, все-таки вистояв.І поет не втрачає віри у світле майбутнє.Ми ледве не стали отароюна високім пасовиську.Але коли ми навіть як отара,пройдемо крізь неї,тоді дамо іншим дорогу до Сінаю.У поезії «Ми на камінь поклали мечі…» митець з розпачем розповідає,як дорога його серцю земля — Україна — опинилася під владою чужоземців.Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшлиуночі і на березі табором стали. Та народні герої ладні померти, але нездатися ворогові. Забита, поневолене рідна країна, та поет визнає:треба боротися — і буде перемога, настане воля.Хай програно бій, наступив супостатна груди ногою,а пам’ять стоїть, як останній солдатне кидає зброю.І настане ясний, сонячний ранок після жахливої, темної ночі минулого, тільки треба боротися й вірити у перемогу.Щоб ти не хитнувся у вірі своїй,останній вояче, ми рід свій побудимо — приймемо бій,і ворон докряче.Своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мовуприроди, зрозуміти значення людини у світі природи позначений віршГерасим’юка «Перший сніг». Поет намагається зрозуміти все таємниче,загадкове, поєднуючи у творі виразність живопису, музичне звучання,асоціативні можливості слова.Притишив крок. Притишив крок.І вищі стали гори.Йде перший сніг,немов пророк, в якого серце хворе.І з-під пера поета виходить яскрава, вражаюча лірична мініатюра.Йде сніг — немов під гору йделедь дише, хоч безплотний,і палець на уста кладе,як знак мерця холодний.Душа людини — вмістище двох світів — світу денного і хаосу нічного. Унічні години людина особливо відчуває свою причетність до космосу. Вонабудить заснулу совість, нагадує про неминучий хід часу, змушуєподивитись на життя збоку. Ці мотиви відчутні у поезії Герасим’юка«Досвітні душі».Ти вибрав із усіх мелодій мотив отав у Космачі.Косити ходиш, ніби злодій, — нечутно, крадьки і вночіОстанні виють пси пастуші, останні моляться уста, цілуючи досвітні душі…Вони приходять неспроста! Одна при одній! Ніде стати…За крок від правди і біди вже й ворогу шепочеш: брате, прикошуй прадідів сліди…У вірші органічно поєднуються глибинне історичне бачення світу ізвідчуттям ,часної присутності в ньому. Філософічні роздуми поет передаєкрізь призму художньої деталі: життя людини має бути повноцінним,духовно наповненим.Невже ти косиш на чужому, спиною вчувши вила з тьми?Якщо й вертатимеш додому, невже співатимеш псалми?У творчості Василя Герасим’юка чимало свіжих поетичних знахідок. Йоговірші — це спроба новими засобами, новими барвами, в новому ритмічномуключі ввійти у світ поезії, розкрити душу людини, найтонші її порухи. І,на мій погляд, він це зробив якнайкраще.
Если ответ по предмету Українська література отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.