Цитати про Мотрю з твору"Хіба ревуть воли,як ясла повні"

Мотря Кайдашева ( Довбишка)  Мотря стояла під хатою проти білої стіни. Високана зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами,позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білійстіні. Загоріле румяне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами,з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах булорозлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи ззлістю. Сонце било на Мотрю косим промінням, освічувало її з одного боку,обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто на шиї. Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізьвстигала… Діло ніби горіло в Мотриних руках.  "Не буде моя невістка покірна та слухняна, -думала Кайдашиха, стоячи коло печі, - не одпочину я на старість одроботи". І Кайдашиха важко зітхнула.Мотря не дуже вважала на Кайдашиху й Кайдаша, аледля неї все здавалось, що в хаті чогось тісно, неначе її душать стіни, душитьстеля, душить піч.  Мотря мовчала. А для неї, молодої, такхотілось завязать на празник голову розкішною червоною хусткою. Вона тількилегко зітхнула. 
    "Не моя воля волить у цій хаті", - подумала вона. І для неї схотілосьволі та своєї хати. Мотря ненавиділа той облесливий голос, але сталаласкавіша до свекрухи. Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала длянеї в великій пригоді. Але не так сталося, як дитина почала підростать. Кайдашихатішилась онуком, колихала його, гойдала, а Мотря мусила робити всю важку роботуза себе й за свекруху.  Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товстеполотно синіло, неначе буз. Вона глянула в дзеркало, і для неї здалося, що втакій сорочці в неї лице почорніло й брови стали не такі гарні. 
    "Була я в батька, було моє личко біленьке й брови чорненькі, а в свекраличко моє змарніло й брови полиняли, - подумала Мотря, роздивляючись на себе вдзеркалі. - Ізїсть свекруха, люта змія, мій вік молоденький". Мотря не любила Мелашки i все чогосьпідкопувалась під неї, мов річка під крутий берег. Мотря не пропускала Мелашки через сіни і зачіпалаїї ущипливими словами.Мотря повисла на стіні. Половина Мотрі теліпаласьна стіні, а друга половина вчепилась у бантину, як кішка, однією рукою таліктем другої руки. Мотря держала в руці курку й не хотіла її пускати, а впазусі у неї були яйця, дуже делікатний крам. Мотря боялась наробить в пазусіяєчні, держалась за бантину й ніяк не могла видертись назад на горище. Нижчаполовина тягла її вниз. …  Мотря теліпалась на стіні, неначепавук на павутині.  Всі три молодиці насилу дихали. Вони разомверещали, гвалтували, лаялись. Клекіт у хаті був такий, що не можна було нічогорозібрати.   Не чорна хмара з синього моря наступала,то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровоювставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла ахати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти.Мортя стояла коло тину висока та здорова, таказаввишки, як Карпо, з широким лобом, з загостреним лицем, з блискучими, як жар,чорними маленькими очима. Вона була в одній сорочці і в вузькій запасці.Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузьказапаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові Мотрябула схожа на довгу швайку з здоровою булавою.Бо твоя жінка таки гадюка, вибачайте в цім слові,батюшко. Твою жінку тільки посадить в клітку та показувати за гроші, якзвірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, ймоїх дітей так і лупить ломакою по чому влучить, - жалівся Лаврін. 

Если ответ по предмету Українська література отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.