Матвій іде відпочивати. Як звичайно, спить віп у клуні. Між своїми снопами,між своїм знаряддям. Запах зерна вільно вливається в його широкі стомленігруди. Так само, як і колись, кладе на груди знак хреста, так само проситьангела-хоронителя зайняти коло нього иісце і бути йому охороною в часі ночі.Душа його спокійна.Володько працює в полі. Разом з батьком він вимахує тяжкими батьківськимиграблями. Ані його руки, ані його плечі не набрали ще необхідної сили тапружності, але він не бажає виявити втоми чи безсилля. Розмашно й рівно, помахза помахом, згортає він великі стбла вівса. Довгий, рівний покіс лишається заним рівнобужно до двох довгих слідів, витоптаних його ногами. Батько спереду,син за ним.Від покосів пружно відбризкуться коники-стрибунці. Зграя куріпок довгочаїлася, щоби пересидіти небезпеку. Але бажання марні. Ритмічно й неухильнонаближається небезпека. Фр-р-р-р! Усі як одна зриваються і летять туди десь уМозокоси. Ніхто на них не зважає. Косарі рівно виводять свої покоси від межі домежі.(160 слів)
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы