Він приходить до нас щороку, сонячний, такий, що цвіте і дуже щирий - Свято Матері. А приходить в перше воскресіння березня, коли стихають лютневі заметілі, коли сонечко своїм промінцем тільки-но починає зігрівати замерзлу землю. Усе це нагадує про те, що настав день привітати найдорожчу людину у світі - матусю. Не треба приховувати цього дня добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх в щирий вінець вдячності матусі. Хіба вона на це не заслуговує? Є у кожної дитини матуся єдина. Та, що любить нас і піклується, учить розуму.
Цього дня ми з батьком піднімаємося рано, усе прибираємо і ставимо біля маминого ліжка маленький букетик лісових пролісків або мімози. Заздалегідь думаємо, як краще віддячити мамі і бабусі за їх ласку, тепло, терпіння. Я із задоволенням вишиваю серветки, використовуючи українські народні мотиви, яким учила мене бабуся. Нехай ці маленькі подарунки будуть радістю для моїх рідних в хвилину відчаю або смутку. Братик в дитячому саду вивчив вірш і зробив яскраву аплікацію. Ну, а батько змайстрував дуже красиві стільці для відпочинку, зробив різьблення і укрив лаком. Напередодні свята ми приготуємо смачненькі сюрпризи, щоб цього дня матуся і бабуся могли відпочити і відчути нашу турботу про них. Приємно бачити, як розцвіло мамине втомлене обличчя. Очі стали молодше і яскравіше. І доки житиме це світло, буде любов і затишок в сімї. Щиро дякуємо тобі за усе Мама!
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы