Творчість Костянтина Трутовського припадає на другу половину ХІХ століття – золотий вік українського мистецтва, серцевиною якого був побутовий (або жанровий) живопис.
Одна з кращих картин – «Жінка з полотном». Це не лише програмний твір у доробку самого Трутовського, а й одна з найтиповіших жанрово-побутових картин в українському живописі другої половини ХІХ століття взагалі.
Нелегким було життя селян-кріпаків. Тяжка підневільна праця, злидні. Та ніщо не могло вбити їхню щедру душу, що тягнулася до краси, прагнула добра, спілкування з природою.
Саме цю гармонію людини і природи передав Трутовський у картині «Жінка з полотном». Ще в дитинстві художник не раз спостерігав, як селяни ткали на домашніх верстатах полотно з міцних лляних ниток, а відтак вимочували його у воді, вибілювали влітку на сонці, аж поки воно не ставало сріблясто-білим. Білили полотно традиційно жінки. Це було свого роду мистецтво.
Картина «Жінка з полотном» не є ілюстрацією до певного літературного твору, але її зміст та образний лад співзвучні поетичним рядкам Тараса Шевченка, написаним 1849 року на Кос-Аралі:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Як і Шевченко, Костянтин Трутовський виділяє в чарівній природі найголовніше, ні з чим не зрівнянне – людину, матір «з своїм дитяточком малим». Художник опоетизовує святість материнства, любов і ласку.
Колористичну палітру картини становлять поєднання п’яти основних барв: золотавої, білої, червоної, блакитної та зеленої. Усі вони насичені, соковиті, яскраві, тому картина відчутно декоративна, веселить зір своєю життєрадісною ошатністю. Зелений берег – наче смарагдовий квітчастий килим. У блакитному небі тануть білі хмарки. Золоті розсипи прибережного піску і така ж золотаво-рожева сорочинка на хлопчикові. На матері біла, з голубуватим відтінком, сорочка і червона, піднята з країв, запаска. Контрастуючи з яскравою червоною запаскою, біло-голубі барви сорочки виграють і переливаються безліччю тонких відтінків. Складки одягу утворюють глибокі, але негусті прозорі тіні, злегка зафарбовані відблисками червоного, тому дуже чітко виділені на ясному чистому тлі сорочки.
Картина «Жінка з полотном» К. Трутовського знаменує перехід від романтизму до реалізму, несе в собі прикметні риси того й іншого. За своєю ідейною спрямованістю ця картина – справді народне полотно. Все в ній – від життя, від народу. А глибоко національний образ працьовитої і люблячої жінки-матері символізує собою всю Україну.
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы