ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ. Однієї травневоїсуботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. Плани мали грандіозні:зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу.Аж ось нарешті всі зібралися. Перевірили, чи все взяли, і хутко рушили.Сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. Незрівнянніаромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленомумісці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польовоїкаші уже розносився по галявині. Посмакувавши кашею, хлопці побіглиграти у волейбол, за ними попрямували й дівчата. Чаклувати над шашликомзалишився лише Андрій — великий знавець і любитель цієї справи. Гра булачудовою, і Максим навіть роззувся — аби легше було бігати. Ось тут істалася біда. Побігши в кущі за м’ячем, Максим наступив на уламок скла.Хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була вкрові. Першою отямилася Марійка. Вона завжди брала з собою ліки першоїнеобхідності. Швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла їїбинтом. Першу допомогу було надано, тепер необхідно було терміновоповертатись у місто. Друзі обережно посадили Максима на велосипед ідоправили до лікарні. Провідувати однокласника прийшли всім гуртом. Іназавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тимбільше бити й розкидати скло!
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.