В українській мові апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): бю, пять, пє, вязи, у здоровї, мясо, румяний, тімя, мерефянський, Вячеслав, Стефюк. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, цвях, але: вербя, торфяний, червяк.Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як ів тих же словах без префікса: звязок, звялити, підвязати,розмякшити.Після р: бурян, міжгіря, піря, матірю, курєр, на подвірї.Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення мякого р ізнаступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний:безязикий, відїзд, зєднаний, зїхати, зявитися, обєм, підїхати,розюшити, розяснити; дитясла, панєвропейський, півяблука, але звласними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Після префіксів ізкінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф непишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.Для слів іншомовного походження бувають і інші винятки написання з цих правил.
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы