Не знаю, подойдет ли. Но вдруг чем-то поможет.
Війна – це завждистрашно. Солдати залишають свої сім’ї, своїх коханих, задля того, щоб йти та захищати свою державу. Не можнанавіть уявити, наскільки важко їм дається цей крок. Адже вони не можутьпередбачити, повернуться вони додому знову чи ні. Вони не знають, зможуть обійнятисвоїх батьків, дружин, друзів. Бо на першому місці – Батьківщина.
Якщо поринути,наприклад, в історію часів Другої світової війни, то про що ми можемо сказати? Так,про нашу перемогу, але якою ціною? Скільки синів не повернулося до своїхматерів? Скільки дітей після цього запитували у своїх матусь «А де мій тато»?Чи коштувало воно того?
Конфлікти міжкраїнами та народами були з початку часів. І замість того, щоб вирішувати усемиром, людям легше братися за зброю. Вони ніколи не думають про наслідки. Дляних головніше – довести свою точку зору, навіть якщо вона неправильна абонеприпустима.
А прості людиграють роль гарматного м’яса.Сильніші люди просто нав’язуютьсвої думки більш слабшим, налаштовуючи їх проти інших людей. А коли все стаєкатастрофічним, люди навіть не знають кого звинувачувати.
А війни лише служатьспособом маніпуляцій над людьми. Лише після того, як люди переживуть біль втрати,для них відкривається цілісна картина справжнього світу. Того, який від наснамагаються приховати.
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.